M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation of NAS of Ukraine

Домезозойські кори вивітрювання кристалічних порід України та пов’язані з ними корисні копалини

РЕФЕРАТ

 

Звіт про НДР: 176 с., 32 табл., 48 рис., 100 джерел.

 

Об’єкт досліджень – кори вивітрювання докембрійських і палеозойських магматичних і метаморфічних утворень. Ціль роботи – визначити вікові та територіальні межі етапів існування теперішньої української частини Східноєвропейської платформи як суходолу на протязі докембрію та палеозою для обґрунтування сучасних геодинамічних уявлень.

Узагальнено інформацію про домезозойські кори вивітрювання кристалічних порід уздовж північної, північно-східної та східної периферії Українського щита. Відкориговано вікові оцінки часу формування кір вивітрювання магматичних і метаморфічних порід, що вивітрювалися. За хімічним і петрографічним складом останні віднесено до визначених комплексів або серій згідно з сучасною хроностратиграфічною схемою.

Для перевірки гіпотези про зв’язок нафтогазоносності кристалічного фундаменту з процесами вивітрювання на нових конкретних зразках вивчено ймовірність вивітрювання магматичних порід, нещодавно пробурених в двох нафтогазоносних районах України: в північній бортовій зоні Дніпровсько-Донецької западини і на північно-західному шельфі Чорного моря.

Граніт з продуктивної на газ свердловини у фундаменті північного борту Дніпровсько-Донецької западини, для якого отримано вік по циркону в 3 млрд. років, за петрогеохімічними даними співставлений з гранітами салтиківського та деяких інших комплексів Воронезького кристалічного масиву і Українського щита. Мінералогічними дослідженнями встановлено, що граніт піддавався метаморфізму зеленосланцевої фації, але не зазнавав вивітрювання, всупереч уявленню про повсюдну передкарбонову кору вивітрювання фундаменту Дніпровсько-Донецької западини. Зроблено висновок, що утворення розущільнених зон в породах фундаменту, які слугують колекторами нафтогазонакопичення, не пов’язане з вивітрюванням.

Ріоліт, розкритий свердловиною на Кілійсько-Зміїному піднятті північно-західного шельфу Чорного моря, зіставлено з трахіріолітами Туркоая зони Мечін Північної Добруджі; разом вони мають внутрішньоплитні геохімічні ознаки і, ймовірно, однаковий пізньопермський вік. З урахуванням особливостей розрізу, геофізичної інформації і геохімічної близькості магматизму, Кілійсько-Зміїне підняття північно-західного шельфу уявляється продовженням в Чорне море структури Північної Добруджі, яке належало до пізньопалеозойського Евксинського орогену, що існував як гірський суходіл уздовж південної границі Східноєвропейської платформи з початку карбону.

Authors:

Шнюкова Катерина Євгенівна, Томурко Людмила Леонідівна, Коновал Наталія Михайлівна, Луньов Євген Сергійович, Шунько Валентина Володимирівна 

Other authors:

Л.В. Шумлянський, В.М. Бельський, І.А. Швайка, С.В. Кушнір, Л.І. Проскурка, А.І. Гурненко, В.М. Мінерва, М.М. Кучерина, О.Й. Павленко

Keywords:

ГЕОХІМІЯ, ГЕОХРОНОЛОГІЯ, ГРАНІТ, ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКА ЗАПАДИНА, ДОКЕМБРІЙ, КОРА ВИВІТРЮВАННЯ, КРИСТАЛІЧНА ПОРОДА, МІНЕРАЛОГІЯ, НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ, ПАЛЕОЗОЙ, ПЕТРОГРАФІЯ, РІОЛІТ, СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА, УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ, ШЕЛЬФ ЧОРНОГО МОРЯ

Head of the research:

Шнюкова Катерина Євгенівна

Registration Card (RC):

0117U002489

Execution period of the research:

2017 - 2021