Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

АКАДЕМІК ЄВГЕН ЛАЗАРЕНКО — ТВОРЕЦЬ МОВИ МІНЕРАЛОГІВ

«Мінералогічна номенклатура — мова мінералогів…..»
Євген Лазаренко

З доповіддю «Академік Євген Лазаренко – творець мови мінералів» на Урочистому засідання Вченої ради Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України та Українського мінералогічного товариства з нагоди 110-річниці з дня народження академіка АН УРСР Євгена Лазаренка виступила Президент Українського мінералогічного товариства доктор геологічних наук Ганна Кульчицька. Під час засідання відбулась презентація довідника «Українська номенклатура мінералів» (Київ: Академперіодика, 2022 р.). Автори - Ганна Кульчицька, Дарія Черниш, Лариса Сєтая.

Захід відбувся 8 грудня 2022 року в малому конференц-залі ІГМР НАН України.

Президент Українського мінералогічного товариства (УМТ) доктор геологічних наук Ганна Кульчицька в доповіді «Академік Євген Лазаренко – творець мови мінералів» зазначила, що спільна мова — атрибут кожної організованої спільноти. Без знання мови людина фактично стає німою. У кожній галузі науки чи техніки є своя мова, часто незрозуміла для сторонніх. На загал кожна із них складається із загальнозрозумілих слів і певної частки професійних. У геологічних науках найбільше професійних слів (термінів) у мінералогії. Сучасна номенклатура мінералів налічує десятки тисяч термінів. Лише число затверджених видів наближається до 6 тисяч (5 863 на листопад 2022 р.), а ще є багато синонімів, назв дискредитованих видів і термінів, що стосуються відмін мінералів.

Президент Українського мінералогічного товариства доктор геологічних наук Ганна Кульчицька під час доповіді «Академік Євген Лазаренко – творець мови мінералів».

Коли число мінералів не перевищувало сотні, існування різних назв у кожній державі для тих самих мінералів проблеми не створювало. Перша книжка з переліком назв мінералів англійською мовою (на подобу тлумачного словника) вийшла 1837 р. Це була «A System of Mineralogy» Джеймса Дена (Dana J.D). У Російській імперії спробу систематизувати мінералогічні знання зробив Володимир Вернадський у незавершеній праці «Опыт описательной минералогии» (1908–1922). В Австро-Угорській імперії, завдяки Івану Верхратському, у 1909 р. світ побачив українсько-німецький словник з мінералогії «Виразня мінеральогічна». Число відомих на той час мінералів було надто малим, щоб мінералогічна номенклатура вплинула на мову мінералогів.

До середини XX ст. число назв мінералів перевищило тисячу. Глобалізація науки і стрімкий ріст числа знахідок нових мінералів змусив мінералогів усього світу домовлятися, упорядковувати номенклатуру мінералів і створювати словники нормативної мінералогічної мови. Створена 1959 р. Міжнародна мінералогічна асоціація з Комісією з нових мінералів, номенклатури і класифікації при ній поставили перед собою завдання «почистити» мову мінералогів, упорядкувавши номенклатуру мінералів. Першим на терені колишнього Радянського Союзу тлумачним словником став «Мінералогічний словник» Є. Лазаренка й О. Винар, що вийшов 1975 р. за активної допомоги редакторів видавництва «Наукова думка». Він зібрав 14 тис. термінів, що стосувалися назв мінералів, записаних трьома мовами — українською, російською й англійською, пояснення термінів і головні характеристики мінеральних видів. Чогось подібного, навіть наближено, пізніше у Радянському Союзі не було створено. Два видання «Минералогический словарь» Г. Штрюмеля і З.Х. Циммера (1987) та «Словарь минеральных видов» М. Флейшера (1990) були перекладеними з німецької й англійської відповідно. «Минералогический словарь» В. Кривовичева (2008) появився уже після розпаду Союзу.

Академік АН УРСР Євген Костянтинович Лазаренко в своєму робочому кабінеті (Інститут геологічних наук, 1970 р.) та «Мінералогічний словник». Автори - Є. Лазаренко, О. Винар (1975 р.)

Багатство національних мов ґрунтується на наявності синонімів. У мові мінералогів їх також багато. У «Мінералогічному словнику» синоніми назв мінералів позначено словами «те саме, що…», закріпивши пріоритет за ухваленими назвами. Багато термінів у згаданому словнику містять позначку «зайва назва…», які можна прирівняти до застарілих синонімів. Дуже багато термінів з позначкою «помилкова назва…». Їх можна вважати аналогами діалектних слів у національній мові.

Євген Лазаренко вважав, що мінералогічна номенклатура, подібно до національної мови, це набір історичних тривіальних слів, за якими ми усвідомлюємо мінерал з певними фізичними і хімічними властивостями. Ми знаємо, що кварц буде твердим, а гіпс — м’яким, рубін — червоним, а сапфір — блакитним, реальгар містить хімічний елемент арсен, а кіновар — меркурій. Інший український академік — Олександр Поваренних, який також займався номенклатурою мінералів, навпаки, пропагував думку, що хімічні і структурні властивості мінералу мають бути відображені у його назві. Ідея була хороша, але Олександр Поваренних пропонував перейменувати усі назви мінералів, з якого часу вони б не існували. Фактично створити нову мову мінералогів. Сучасні міжнародні мінералогічні організації відкинули таку пропозицію. Вони дотримуються позиції збереження історичних тривіальних назв, однак підтримують ідею О. Поваренних в разі утворення назв нових мінеральних видів, які представляють собою хімічні або структурні аналоги раніше відомих.

Академік АН УРСР Євген Лазаренко розповідає співробітниці Інституту геологічних наук Н.Н. Ціхоцькій історію гігантського кристалу моріону з Волинського родовища (1970-1971 р.)

Академік Євген Лазаренко зі співробітниками Інституту геохімії і фізики мінералів (ІГФМ, нині — ІГМР НАН України) під час експедиційних робіт на території Нагольного Кряжу (Луганська обл., 1974 р.).
Зліва на право: Л. Калмазан, академік Є. Лазаренко, О. Івантишина, І. Гарусевич.

Останнє прижиттєве фото зі співробітниками відділу регіональної і генетичної мінералогії ІГФМ (нині — ІГМР НАН України). Академік Євген Лазаренко в центрі, 13.11.1978 р.
Зліва на право: Л. Ніколаєва Ю. Галабурда, Г. Демиденко, О. Марушкін, Т. Лупашко, Л. Горбачова, В. Павлишин, Г. Туркевич, Д. Возняк, Н. Бучинська, А. Іванова.

Євген Лазаренко та Олександр Поваренних працювали над вдосконаленням класифікації мінералів. Ще до виходу «Мінералогічного словника» Є. Лазаренко запропонував виділити два нижчі за мінеральний вид таксони: різновид і відміну. Різновидами стали крайні члени ізоморфного ряду, відміною — сукупність індивідів, що відрізняється від інших індивідів того самого виду фізичними, хімічними або морфологічними особливостями. Саме таке тлумачення назв мінералів бачимо в «Мінералогічному словнику». Значну увагу приділено правопису назв хімічних відмін (різновидів) мінералів. Вони, на думку Є. Лазаренка, повинні передаватися двома словами і аж ніяк не так само, як назви мінералів. Тому у словнику багато зауважень на кшталт: алюмохроміт — те саме, що хроміт алюмініїстий; магномагнетит — те саме, що магнетит магніїстий; магномагнетит — те саме, що магнетит магніїстий тощо. Це узгоджується з правилом, запровадженим міжнародними мінералогічними комісіями: назви мінеральних видів, на відміну назв хімічних відмін, записують одним словом. У вітчизняній літературі, навіть після опублікування правила, ще тривалий час використовували двослівну назву. Коли нині натрапляєш у публікаціях 1970 – 2010 рр. на двослівні назви мінералів, складно визначити, з чим маємо справу — з різновидом чи з відміною.

Автор доповіді Ганна Кульчицька зазначила, що під час створення довідника «Мінералогічна енциклопедія України», вона зіштовхнулась з розмаїттям назв мінералів, поширених у національній геологічній літературі. До синонімів і застарілих назв мінералів, дискредитованих видів, однослівних термінів для хімічних відмін і двослівних для мінеральних видів, додалися україномовні терміни, утворені або з російської, або з англійської, ігноруючи мову країни знахідки, як того вимагають правила затвердження мінеральних видів та їхніх назв. Особливу проблему створили англійські назви з початковою літерою «H». Попри те, що у «Мінералогічному словнику» вони записані з початковою «Г», відповідно до правил транскрипції українською з англійської, провідні наукові журнали в Українській УРСР, також в незалежній Україні, запозичували назви цих мінералів з російської мови з початковою літерою «Х», що призвело до появи різних назв того самого мінералу. Багато помилок спричинили терміни китайського походження, транскрибовані за правилами з англійської, а не з китайської. Свій внесок зробили також зміни до Українського правопису. Виникла нагальна проблема упорядкувати українську номенклатуру мінералів.

Завдання упорядкувати мінералогічну номенклатуру постало перед Громадською організацією «Українське мінералогічне товариство» (УМТ), оскільки цими питаннями у світі займаються громадські організації. На з’їзді УМТ у 2017 р. було організовано Термінологічну комісію, яка в 2019 р. ухвалила такі рекомендації щодо правопису українських назв мінералів:

1. зберегти історичні назви мінералів, тобто, зберегти орфографію назв, зафіксовану «Мінералогічним словником»;

2. для решти мінералів, відкритих до 1991р., запозичити їхню назву з російської мови, адаптувавши її до чинного тоді Українського правопису;

3. для мінералів, затверджених за часів Незалежності, утворювати українські назви шляхом транскрибування з мови оригіналу і записувати згідно з Українським правописом 2019 р.;

4. упорядкувати вживання дефісу і сполучних літер у складних назвах мінералах.

Відповідно до ухвали Термінологічної комісії було підготовлено «Словник українських назв мінеральних видів», опублікований у «Записках Українського мінералогічного товариства» (том. 16, 2019 р.), який зафіксував головні принципи утворення кириличних термінів з латиниці. Терміни в словнику відсортовані на основі латиниці.

У 2022 році, з врахуванням помилок, у Видавничому домі Академперіодика НАН України вийшло друком довідкове видання «Українська номенклатура мінералів». Автори – співробітники ІГМР НАН України, президент УМТ доктор геологічних наук Ганна Кульчицька та члени Київського відділення УМТ – кандидат геологічних наук Дарія Черниш та Лариса Сєтая.

Довідник містить інформацію про 7 тис. мінералів, зокрема про 5,78 тис., затверджених до 2021 року: назву мінералу трьома мовами, найголовніші дані про хімічний склад і структуру, статус мінералу або його назви, рік затвердження, походження назви. Для кожного затвердженого виду наведено кристалохімічні формули, дані про сингонію кристалів, приналежність до найбільших груп, наявність поліморфних модифікацій, дати відкриття, перевизначення й перейменування, етимологію назви, країну знахідки. Для затверджених видів подано абревіатуру назви, рекомендовану для використання у публікаціях.

Основна мета видання — створити нормативну базу назв мінералів українською мовою, адаптовану до рекомендацій Міжнародної мінералогічної асоціації.

Бібліографічний опис довідника:

Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая; Українська номенклатура мінералів. — /Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України; Українське мінералогічне товариство/. — Київ. Академперіодика, 2022. — 547 (44,53). — 110. — ISBN 978-966-360-463-3.

Наостанок, ще раз процитуємо слова академіка Євгена Лазаренка:

«Мова мінералогів може бути хорошим засобом спілкування лише за умови її значного поширення й однакового значення тих самих слів».

Електронна версія довідника доступна за посиланням:

Довідник «Українська номенклатура мінералів», 2022 р.

Під час Урочистого засідання Вченої ради Інституту поділилися своїми спогадами про академіка Євгена Костянтиновича Лазаренка його сучасники та учні – професор, доктор геолого-мінералогічних наук Володимир Павлишин і доктор геолого-мінералогічних наук Дмитро Возняк.

Малий конференц-зал Інституту. Урочисте засідання Вченої ради. Професор, доктор геолого-мінералогічних наук Володимир Павлишин ділиться своїми спогадами про академіка Євгена Лазаренка

Малий конференц-зал Інституту. Урочисте засідання Вченої ради. Учень Євгена Лазаренка, доктор геолого-мінералогічних наук Дмитро Возняк ділиться спогадами про академіка

Урочисте засідання Вченої ради.
Зліва на право: Президент Українського мінералогічного товариства доктор геологічних наук Г. Кульчицька, старший науковий співробітник Л. Сетая, академік НАН України директор ІГМР НАН України О. Пономаренко, аспірант О. Ковтун, заступник директора з науково-організаційної роботи К. Вовк, провідний науковий співробітник О. Вишневський, вчений секретар Вченої ради І. Самборська

Малий конференц-зал Інституту. Учасники Урочистого засідання Вченої ради – наукові співробітники ІГМР НАН України.

За інформацією
Президента Українського мінералогічного товариства
доктор геологічних наук Г. Кульчицької та
вченого секретаря Вченої ради
кандидата геологічних наук І. Самборської

logo

© ІГМР
2021-2024