ПРО ІНСТИТУТ

• Історія і діяльність
• Структура інституту
• Наукові співробітники
• Співробітники, які працювали
• Проекти
• Міжнародні проекти
• Розробки інституту
• Гендерна політика
• Вчена рада
• Спеціалізована вчена рада
• Рада молодих вчених
• Українське мінералогічне товариство
• Комітет по метеоритах
• Аспірантура, докторантура
• Центр колективного користування
• Мінералогічний музей імені академіка В.І.Вернадського
• Контакти

ПЕРІОДИЧНІ
ВИДАННЯ

• Геохімія та рудоутворення
• Мінералогічний журнал
• Записки Українського мінералогічного товариства

ІНФОРМАЦІЙНІ
ПОВІДОМЛЕННЯ

• Виставка
• Захист дисертації
• Конференція
• Наукові читання
• Вибори директора
• Вакансії
• Урочисте засідання Вченої ради
• Популяризація у ЗМІ
• Лекція, семінар

Історія і діяльність

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка Національної Академії наук України (до 1993 р. – Інститут геохімії і фізики мінералів (ІГФМ), до 2006 – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення) був створений 9 січня 1969 р. на базі Сектору геохімії, мінералогії, петрографії, корисних копалин і Сектору металогенії Інституту геологічних наук Академії наук УРСР з метою вивчення складу і еволюції літосфери; виявлення закономірностей формування і локалізації родовищ корисних копалин; розробки геохімічних, мінералогічних і петрологічних критеріїв прогнозування і пошуків родовищ і рудопроявів; синтезу мінералів і виявлення нових видів мінеральної сировини.

18 лютого 1993 р. у зв’язку з посиленням рудно-металогенічного напрямку Постановою Президії АН України Інститут геохімії і фізики мінералів було перейменовано в Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення (ІГМР).

 

7 грудня 2006 р. рішенням Президії НАН України (Постанова № 326) інституту присвоєно ім’я засновника і першого його директора академіка НАН України М.П. Семененка.

 

Статут Інституту затверджено Розпорядженням Президії НАН України № 738 від 16.11.2016 р.

Основними напрямами наукових досліджень інституту відповідно до Постанови Президії НАН України № 180 від 26.09.2012 є:

– геохімія процесів породо- і рудоутворення, пошукова геохімія та геохімія довкілля;

– регіональна та генетична мінералогія, фізика мінералів, наномінералогія;

– петрологія ендогенних процесів;

– геологія, металогенія та прогнозування родовищ корисних копалин України.

Інститут – єдиний в системі НАН та провідний в Україні науковий центр з визначення віку гірських порід ізотопними методами та вивчення ізотопного складу важких радіоактивних елементів. Наукові інтереси зосереджені на з’ясуванні закономірностей розміщення і відкриття нових родовищ чорних, кольорових, благородних, рідкісних металів, радіоактивних елементів, потенціал яких є в докембрії Українського щита (УЩ) та його обрамленні; впровадженні геохімічних методів пошуків у практику геологорозвідувальних робіт; дослідженнях у галузі фізики мінералів, термобарогеохімії, біомінералогії.

Над виконанням завдань, що стоять перед Інститутом, працює 13 наукових відділів: геохімії ізотопів і мас-спектрометрії; радіогеохронології; пошукової та екологічної геохімії; геохімії техногенних металів та аналітичної хімії; регіональної та генетичної мінералогії; оптичної спектроскопії і люмінесценції мінералів; фізики мінеральних структур та біомінералогії; проблем алмазоносності; петрології; геології та хроностратиграфії докембрію; геології та геохімії рудних родовищ, геологічних, геохімічних та дистанційних методів досліджень, космоекології і космічної мінералогії.

Зусилля колективу інституту направлені, головним чином, на вивчення речовинного складу геологічних утворень в ряду ізотоп – елемент – мінерал – порода – породні асоціації – рудні формації. Ці дослідження є головним елементом у розкритті закономірностей розміщення корисних копалин, зокрема в докембрійських утвореннях.

При Інституті 11.07.2006 р. створений Центр колективного користування приладами „Мас-спектрометричний центр твердофазного, газового ізотопного та мікроелементного аналізу”.

Спеціалізована вчена рада Інституту приймає до захисту дисертації на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата геологічних наук за спеціальностями “геохімія”, “петрологія”, “мінералогія, кристалографія”.

Вирішенню питань розкриття потенціалу рудоносності Українського щита сприяли наукові школи, які існують і розвиваються в Інституті: петрологічна (заснована акад. В.І. Лучицьким, проф. М.І. Безбородьком і чл.-кор. АН УРСР І.С. Усенком); ізотопної геохімії і геохронології (заснована акад. АН УРСР М.П. Семененком і чл.-кор. АН УРСР Є.С. Бурксером); регіональної, генетичної мінералогії і фізики мінералів (заснована акад. АН УРСР Є.К. Лазаренком, акад. АН УРСР О.С. Поваренних і чл.-кор. АН УРСР І.В. Матяшем); літології і пошукової геохімії (заснована акад. АН УРСР Л.Г. Ткачуком і д. геол.-мін. наук, проф. Є.І. Куковським).

З 1979 р. інститут видає «Мінералогічний журнал» , з 2002 р. збірник наукових праць «Пошукова та екологічна геохімія», а з 2003 р. відновлено видання збірника наукових праць «Геохімія та рудоутворення».

При Інституті 31.10.2019 р. створений відділ "Мінералогічний музей ім. академіка В.І. Вернадського".

Засновником Інституту та його першим директором був академік АН України Микола Пантелеймонович Семененко - видатний учений у галузі петрології, геохімії, геохронології і рудоносності докембрію.

З 1977 року до 2008 р. інститут очолював академік НАН України Микола Петрович Щербак - вчений у галузі петрології, мінералогії та ізотопної геохронології докембрійських формацій, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

З 2008 р. директор інституту - академік НАН України Пономаренко Олександр Миколайович, фахівець у галузі ізотопної геохронології та геохімії ізотопів.