ПРО ІНСТИТУТ

• Історія і діяльність
• Структура інституту
• Наукові співробітники
• Співробітники, які працювали
• Проекти
• Міжнародні проекти
• Розробки інституту
• Гендерна політика
• Вчена рада
• Спеціалізована вчена рада
• Рада молодих вчених
• Українське мінералогічне товариство
• Комітет по метеоритах
• Аспірантура, докторантура
• Центр колективного користування
• Мінералогічний музей імені академіка В.І.Вернадського
• Контакти

ПЕРІОДИЧНІ
ВИДАННЯ

• Геохімія та рудоутворення
• Мінералогічний журнал
• Записки Українського мінералогічного товариства

ІНФОРМАЦІЙНІ
ПОВІДОМЛЕННЯ

• Виставка
• Захист дисертації
• Конференція
• Наукові читання
• Вибори директора
• Вакансії
• Урочисте засідання Вченої ради
• Популяризація у ЗМІ
• Лекція, семінар

Критерії розробки заходів щодо відтворення порушених екосистем на постпірогенних грунтах

Призначення розробки: геохімічний моніторинг природних екосистем з метою запобігання надзвичайних ситуацій

Місце впровадження:  Карпатський біосферний заповідник Міністерства екології та природних ресурсів України, Державне підприємство  «Українська геологічна компанія», 2021 р.

Перспективи подальшого використання: для регіональної фонової оцінки еколого-геохімічного стану об'єктів довкілля та можливості виявлення транскордонного забруднення, для розбраковки природних та техногенних геохімічних аномалій при розробці методики багатоцільового геохімічного картування та при виконанні літохімічних пошуків за вторинними ореолами розсіювання

 

       Співробітниками відділу пошукової та екологічної геохімії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України в результаті моніторингу постпірогенних ґрунтів природних екосистем – Сосновий ліс (Полісся) (рис. 1) та Долина нарцисів (Карпатський біосферний заповідник) (рис. 2) з'ясовано, що в постпірогенних грунтах, які утворилися в результаті низової пожежі, зменшується кислотність (рН) (рис. 3, рис. 4). Це призвело до зниження рухомості елементів (рис. 5), що  розраховувалось методами математичного моделювання (програма Фрикс (PHREEQC)). Визначено, що за рН ґрунтів 5,5 рухомість Сu та Zn становить 80-100 %, тоді як за рН  7 – 40–50% (рис. 6). Це обумовлює недостатнє надходження елементів до рослин  (рис. 7), в результаті чого відбувається зміна екосистемного біорізноманіття

Рис. 1. Екосистема – сосновий ліс (Полісся)

Рис. 2. Екосистема – Долина нарцисів (Карпатський біосферний заповідник)

Рис. 3. Зміна значень рН грунтів: до пожежі, відразу після пожежі, через рік після пожежі

Рис. 4. Визначення ділянок постпірогенних грунтів за значеннями рН

Рис. 5. Графіки залежності іонних форм металів від рН ґрунтового розчину (програма PHREEQC)

Рис. 6. Ступінь міграції вільних іонів міді та свинцю в залежності від рН ґрунту

Рис. 7. Графік залежності Zn-Cu у гілках сосни та листях нарцису до і після пожежі

 

Проєкт «ГЕОХІМІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ З МЕТОЮ ЗАПОБІГАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ», 2017-2021 р.р.

Монографія. Крюченко Н.О., Жовинський Е.Я., Папарига П.С. Геохімічні аспекти моніторингових досліджень Карпатського біосферного заповідника. К.: ФОП Кравченко Я.О., 2021. – 137 с.

Виконавці: Н.О. Крюченко, чл.-кор. НАН України Е.Я. Жовинський

2022-08-04 12:45:48