Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

Урочисте засідання Вченої ради Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України з нагоди дня Науки

Тип події

Урочисте засідання Вченої ради

Період

2023-05-23 14:00:00 -
2023-05-23 15:30:00

23 травня 2023 року в малому конференц-залі Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України відбулося Урочисте засідання Вченої ради з нагоди дня Науки.

На засіданні виступили професор, доктор геолого–мінералогічних наук Володимир Павлишин з науковою доповіддю «Деякі епізоди з історії каменю України в контексті виставки «Вироби з каміння» до дня науки» та доктор геолого–мінералогічних наук Михайло Таран – «Спектроскопічне вивчення електронного переходу іонів Fe2+ із високо- в низько спіновий стан в сидериті і літіофіліті за тисків, які мають місце в умовах нижньої мантії Землі» (див. у вкладенні).

Під час засідання відбулась презентація виставки «Вироби з каміння». Організатор – відділ Мінералогічний музей ім. академіка В.І. Вернадського – завідувач відділу професор, доктор геолого–мінералогічних наук Володимир Павлишин, старший науковий співробітник Наталія Чернієнко, молодший науковий співробітник Лариса Соломатіна.

Виставка - це розмаїті кам’яні вироби, експоновані на двох вітринах.

Мета виставки - наочно проілюструвати широкі, але далеко не всі можливості використання природного та штучного каменю для розвитку кам’яної промисловості.

Вітрина №1, полички (зверху вниз):

1. Камінь в побуті і науці. Це підставки з різного каміння (габро, мармур, кам’яне вугілля) лабрадоритовий підсвічник, штучний кристал п’єзокварцу, вирощений в Інституті.

Штучний п`єзокварц

2. Камінь у малій скульптурі. Голова та погруддя Т.Г. Шевченка (пірофіліт і скло), погруддя Шекспіра (пісковик), декілька чорних фігурок (кам'яне вугілля), фігурка дівчинки (селеніт).

Голова Т.Г. Шевченка (пірофіліт)

3. Кам'яні шкатулки та ювелірні вироби.
Представлені шкатулки з різнотвердих порід (габро, кварцит, мармур, яшма, тощо), але найбільше вражають шкатулки, виготовлені з пейзажної яшми. Ювелірні вироби – намисто, перстні, браслети, сережки, кулон, брелок – представлені одним каменем – нефритом.

4. Кам'яні картинки. Вони виготовлені з різних мінералів і порід. Найдекоративніші серед них - яшмові картинки, картини, «виписані» різноколірним бурштиновим порошком (карта України, портрет Володимира Великого); 2) картина, скомпонована уламками різноколірних мінералів (натюрморт).

Бурштинова карта України

Бурштиновий портрет Володимира Великого

Вітрина №2, полички (зверху вниз):

1. Вази. Експоновані вироби з габро, змійовика, мармуру, граніту. Особлива тут вуджвудівська ваза, яка являє собою «сплав» голубої кераміки та білого мінералу (Велика Британія).

2. Котики. Це найбільша експозиція у цій виставці. Десятки різнотвердих і різноколірних мінералів і порід використано для виготовлення цих котиків – популярної в гемології теми.

Бурштинові котики

3. Кулі та яйця. Друга за чисельністю експозиція. Експоновані вироби, виготовлені з прозорих, напівпрозорих різноколірних мінералів, дозволяють «заглянути» в анатомію мінеральних індивідів і агрегатів.

4. Сувеніри. Надзвичайно популярна тема у кам’яному мистецтві. Тут представлені вироби з аметисту (рибка), галіту (механізація в соляній шахті), бурштину (розп’яття), джеспіліту (ювілейний подарунок), рожевого вапняку (емблема Міжнародної Мінералогічної Асоціації), гранату (гранатовий кущ) тощо.

5. Годинники. Експоновані два годинника – з граніту та кам'яного вугілля.

Професор Володимир Павлишин розповів, що наука про камінь зародилася орієнтовно за 1000 років до Різдва Христового. Історія каменю в історії культури України ще не написана. Маємо лише окремі епізоди, починаючи із зародження архітектури, різьблення, скульптури, ювелірної справи та декоративного мистецтва і закінчуючи сучасною технікою обробки каменю, його технологією та застосуванням.

Організатор виставки «Вироби з каміння» – завідувач відділу професор, доктор геолого–мінералогічних наук Володимир Павлишин

Основні літературні джерела з історії каменю в Україні

У працях П.А. Тутковського засвідчено, що кам`яна індустрія в Русі зародилася на теренах Правобережної України, де вперше були створені майстерні для обробки рожевого пірофіліту, родовище якого донедавна розроблялося в районі Овруча на Волині. Перші скромні майстерні виникли тут ще в палеоліті, а в епоху неоліту функціонували вже потужні майстерні з обробки волинського пірофіліту. Цей мінерал впритул до 10 ст. був найпоширенішим декоративним і частково ювелірним матеріалом для прикрашення храмів Русі. З пірофілітом Волині тісно пов’язаний початок розвитку кам`яної промисловості, гірничої справи та перші експедиції за камінням на території України.

Пірофіліт, Кур'янівське родовище

Першим ювелірним каменем в Русі був бурштин. Iснує чимало джерел, які висвітлюють історію цього каменю в Україні. Цей мінералоїд багатоколірний.

З погляду історії заслуговує на увагу також іризуючий польовий шпат – лабрадор. Вперше (18 ст.) цей мінерал було знайдено у Північній Америці, на березі півострова Лабрадор. Звідси походить його назва, яку в 1780 році дав йому А. Г. Вернер. Український лабрадор (павичевий шпат) відомий з давніх давен. Зокрема, у 9-12 ст. його використовували як будівельний матеріал для храмів Русі, в тому числі Десятинної церкви. У 19 ст. потужно запрацювало родовище лабрадору Кам'яний Брід на Волині. Згодом було відкрито ще декілька родовищ, які істотно розширили сферу його використання, зокрема у ювелірній справі.

Лабрадор і вироби з нього (кулон, підсвічник)

Володимир Павлишин зазначив, що в Україні найбільш перспективним для розвитку економіки є декоративне каміння, наступним за значенням – напівкоштовне (бурштин, пірофіліт, кварцит, ангідрид, лабрадор тощо) і лише потім – коштовне каміння (В. Павлишин, В. Індутний, О. Платонов, Д. Возняк, 1998).

За інформацією професора Володимира Павлишина

Вкладення

Доповідь М.М. Тарана

logo

© ІГМР
2021-2024