Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

ПРО ІНСТИТУТ

ПЕРІОДИЧНІ
ВИДАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНІ
ПОВІДОМЛЕННЯ

Оцінка перспектив корінної алмазоносності центральної частини Новоград-Волинського блока Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 88 с., 28 рис., 23 табл., 61 джерело

ЛУЖНО-УЛЬРАОСНОВНІ ПОРОДИ, НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ БЛОК, УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ, МАНТІЙНІ КСЕНОКРИСТИ

Звіт про науково-дослідну роботу містить результати трирічних (2016-2018 роки) незакінчених через передчасну смерть основних виконавців та ініціаторів проекту, досліджень наукового колективу Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка.

Об’єктами дослідження є лужно-ультраосновні породи центральної частини Новоград-Волинського блоку Українського щита, а також ксенокристи мантійних мінералів, що в них містяться. Головні завдання роботи: визначення петрографічних, мінералогічних та геохімічних особливостей лужно-ультраосновних порід району досліджень; визначити умови формування вихідних розплавів та, виходячи з цього, можливість наявності в них алмазів; визначити перспективи алмазоносності центральної частини Новоград-Волинського блоку Українського щита.

В межах центральної частини Новоград-Волинського блоку Українського щита (Північно-Західний район щита) набули розвитку лужно-ультраосновні породи, які утворюють цілу низку малих інтрузій та дайкоподібних тіл. Актуальність дослідження цих порід визначається наявністю ранньопротерозойських детритових цирконів у відкладах топільнянської серії, що виповнюють розташовану неподалік Білокоровицьку западину. Тому вкрай важливим є визначення віку лужно-ультраосновних порід, як можливих джерел алмазу (або порід, споріднених із джерелами алмазу), а також визначення джерел первинних розплавів, з метою встановлення їх потенційної алмазоносності.

В ході досліджень було встановлено, що принаймні частина ксенокристних мінералів кристалізувалась в мантійних умовах (хромшпінеліди); деякі з клінопіроксенів також кристалізувались або у верхньомантійних умовах, або в нижній корі. Склад вихідних розплавів відповідав лужним піроксенітам, які мали високу магнезіальність, високий вміст Cr, Ni та Cu. Водночас, їм був притаманний підвищений вміст лугів та SiO₂. Особливості розподілу мікроелементів у досліджуваних породах свідчить про те, що вони формувались за рахунок парціального плавлення низького ступеня (перші відсотки) помірно деплетованих мантійних гранат-вмісних лерцолітів, які зазнали деякого мантійного метасоматозу безпосередньо перед плавленням.

Вік утворення лужно-ультраосновних порід центральної частини Новоград-Волинськ блоку, згідно із геологічними даними та геохімічними особливостями, оцінений в 1780-1790 млн років. Всі вони формувалися з одного й того ж, або з серії геохімічно близьких, магматичних осередків, розташованих у нижній частині літосфери. Наявність в межах Новоград-Волинського блоку лужно-ультраосновних порід глибинного походження і належність їх до гіпабісальної фації вказують на можливість збереження в цьому районі малоеродованих трубок і дайок кімберлітів, індикаторні мінерали яких часто трапляються в теригенних відкладах осадового чохла.

Результати наукових досліджень можуть застосовуватись в роботі геологічними підприємствами України, що проводять геологічну зйомку та пошуки алмазів.

Автори:

Щербак Микола Петрович

Цимбал Степан Миколайович

Шумлянский Леонід Владиславович

Цимбал Юрій Степанович

Інші автори:

Ключові слова:

лужно-ульраосновні породи, Новоград-Волинський блок, Український щит, мантійні ксенокристи

Керівник:

Щербак Микола Петрович

РК: