Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

ПРО ІНСТИТУТ

ПЕРІОДИЧНІ
ВИДАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНІ
ПОВІДОМЛЕННЯ

Рудоносні метасоматити центральної та західної частини Українського щита (мінералогія, геохімія та час утворення)

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 456., 145 рис., 105 табл., 521 джерело

Об'єкт дослідження - рудоносні метасоматити в докембрійських комплексах західної та центральної частин Українського щита (УЩ).

Мета роботи - розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку золотоносних, ураноносних та молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів в докембрійських комплексах західної та центральної частин УЩ.

Методи досліджень - геохронологічні (уран-свинцевий і рубідій-стронцієвий методи), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспектральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

В метасоматитах західної частини УЩ виявлено чотири мінералого-геохімічні типи золоторудної мінералізації: золото-арсеновий, золото-кварцовий, золото-сульфідний і золото-кварц-срібний. Кожен тип золоторудної мінералізації характеризується наступними мінералами-індикаторами: для золото-арсенового - льолінгіт і арсенопірит, для золото-кварцового - кварц і Со-пірит, для золото-сульфідного - пірит, халькопірит і сфалерит, для золото-кварц-срібного - кварц, телуриди, сульфоселеніди й сульфіди.

Наведені нові результати мінералого-петрологічного та ізотопно-геохімічного, вивчення рудопроявів та родовищ калій- і натрій-уранової формацій УЩ.

Показано, що первинним джерелом рідкоземельно-уран-торієвої мінералізації були первинні органогенно-осадові протерозойські та архейські породи, що були збагачені ураном, торієм, рідкісними землями, молібденом та вісмутом. З'ясовано мінеральний склад головних гіпогенних та гіпергенних мінералів урану (уранініт, настуран, кофініт, торит, торіаніт, скупіт) та торію (монацит, рабдофаніт, торит, торогуміт, циркон).

Визначено фізико-хімічні умови формування ураноносних метасоматитів та показаний комплексний характер зруденіння натрій уранової формації (уран, ванадій, скандій та ін.). Визначено час формування уранінітів Ватутінського родовища (1724-1752 млн р.), який близький до віку формування рапаківі-анортозитів Корсунь-Новомиргородського плутону.

Виконаний системний аналіз геолого-структурної позиції та речовинного складу проявів, рудопроявів та родовищ молібдену й вольфраму в УЩ. Виділені наступні генетичні типи рудоносних метасоматитів: вольфраміт-каситерит-грейзеновий, шеєліт-скарновий, молібденіт-грейзеновий, рідкісноземельно-молібден-уран-торієвий, молібденіт-лужний та молібденіт-пегматитовий.

Визначений вік рудоносних апліт-пегматоїдних гранітів та пов'язаних з ними золотоносних, рідкісноземельно-уран-торієвих, молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів, який варіює в межах від 1970 до 2047 млн р.

Новизна - в результаті проведених досліджень виявлені наступні критерії локалізації золотоносних, ураноносних та молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів в західній та центральній частинах УЩ: геолого-структурний, магматичний, метасоматичний, мінералогічний та ізотопно-геохімічний.

Галузь застосування - результати НДР використані виробничими організаціями КП "Кіровгеологія" при проведенні геолого-пошукових робіт на літій в різних мегаблоках УЩ.

Автори:

Степанюк Леонід Михайлович

Сьомка Володимир Олексійович

Бондаренко Сергій Миколайович

Інші автори:

Шумлянський Л.В.

Курило С.І.

Зюльцле О.В.

Радченко А.І.

Довбуш Т.І.

Висоцький О.Б.

Котвіцька І.М.