Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

Домезозойські кори вивітрювання кристалічних порід України та пов’язані з ними корисні копалини

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 176 с., 32 табл., 48 рис., 100 джерел

Об'єкт дослідження - кори вивітрювання докембрійських і палеозойських магматичних і метаморфічних творень.

Ціль роботи - визначити вікові та територіальні межі етапів існування теперішньої української частини Східноєвропейської платформи як суходолу на протязі докембрію та палеозою для обґрунтування сучасних геодинамічних уявлень.

Узагальнено інформацію про домезозойські кори вивітрювання кристалічних порід уздовж північної, північно-східної та східної периферії Українського щита. Відкориговано вікові оцінки часу формування кір вивітрювання магматичних і метаморфічних порід, що вивітрювалися. За хімічним і петрографічним складом останні віднесено до визначених комплексів або серій згідно з сучасною хроностратиграфічною схемою.

Для перевірки гіпотези про зв'язок нафтгазоносності кристалічного фундаменту з процесами вивітрювання на нових конкретних зразках вивчено ймовірність вивітрювання магматичних порід, нещодавно пробурених в двох нафтогазоносних районах України: в північній бортовій зоні Дніпровсько-Донецької западини і на півнчно-західному шельфі Чорного моря.

Граніт з продуктивної на газ свердловини у фундаменті північного борту Дніпровсько-Донецької западини, для якого отримано вік по циркону в 3 млрд років, за петрогеохімічними даними співставлений з гранітами салтиківського та деяких інших комплексів Воронезького кристалічного масиву й Українського щита. Мінералогічними дослідженнями встановлено, що граніт піддавався метаморфізму зеленосланцевої фації, але не зазнавав вивітрювання, всупереч уявленню про повсюдну передкарбонову кору вивітрювання фундаменту Дніпровсько-Донецької западини. Зроблено висновок, що утворення розущільнених зон в породах фундаменту, які служать колекторами нафтогазонакопичення, не пов'язане з вивітрюванням.

Ріоліт, розкритий свердловиною на Кілійсько-Зміїному піднятті північно-західного шельфу Чорного моря, зіставлено з трахіріолітами Туркоая зони Мечін Північної Добруджі; разом вони мають внутрішньоплитні геохімічні ознаки і, ймовірно, однаковий пізньопермський вік. З урахуванням особливостей розрізу, геофізичної інформації і геохімічної близькості магматизму, Кілійсько-Зміїне підняття північно-західного шельфу уявляється продовженням в Чорне море структури Добруджі, яке належало до пізньопалеозойського Евксинського орогену, що існував як гірський суходіл уздовж південної границі Східноєвропейської платорми з початку карбону.

Автори:

Шнюкова Катерина Євгенівна

Томурко Людмила Леонідівна

Коновал Наталія Михайлівна

Луньов Євген Сергійович

Шунько Валентина Володимирівна

Інші автори:

Шумлянський Л.В.

Бельський В.М.

Швайка І.А.

Кушнір С.В.

Проскурка Л.І.

Гурненко А.І.

Мінерва В.М.

Кучерина М.М.

Павленко О.Й.

Ключові слова:

геохімія, геохронологія, граніт, Дніпровсько-Донецька западина, докембрій, кора вивітрювання, кристалічна порода, мінералогія, нафтогазоносність, палеозой, петрографія, ріоліт, Східно-Європейська платформа, Український щит, шельф Чорного моря

Керівник:

Шнюкова Катерина Євгенівна

РК:

0117U002489

Роки виконання:

2017 - 2021

logo

© ІГМР
2021-2024