Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

ПРО ІНСТИТУТ

ПЕРІОДИЧНІ
ВИДАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНІ
ПОВІДОМЛЕННЯ

Розробка геополімерних в’яжучих для кондиціонування екологічно небезпечних відходів та матеріалів

РЕФЕРАТ

Звіт НДР: 92 с., 22 рис., 21 табл., 73 джерела

Об’єкт дослідження – визначення геополімерних зв’язуючих та цементування небезпечних відходів у мінеральні матриці.

Мета роботи – Розробка наукових засад кондиціонування та іммобілізація різних за походженням небезпечних відходів геополімерними зв’язуючими на основі відходів металургійного та цегельного виробництва, а саме доменного гранульованого шлаку меленої цегли із спондолітових глин.

Метод дослідження – Аналіз фізико-хімічних властивостей зв’язуючих матеріалів − гранульованого доменного шлаку та молотих відходів цегельного виробництва, вивчення характерних особливостей небезпечних відходів – золи виносу ТЕС, рідких радіоактивних відходів, забруднених рідких вуглеводнів та відпрацьованих сорбентів; підготовка відходів до кондиціонування, проведення самого кондиціонування та аналіз результатів.

При виконанні було встановлено:

- всі вищеозначені відходи можуть бути кондиціоновані та введені у мінеральні матриці для подальшого захоронення та зберігання;

- для проведення кондиціонування відходи повинні бути підготовлені: золи виносу пропущені крізь сито не більше 120 мкм, рідкі радіоактивні відходи підігріті, масла краще попередньо адсорбувати на спеціальні адсорбенти, відпрацьовані сорбенти гранульовані на зародках цеоліту прогріти до температури 800°С – 900°С;

- найбільш універсальним зв’язуючим виявився гранульований доменний шлак з високим вмістом склоподібної фази та значної кількості гідравлічно твердіючої компоненти; цементування таким шлаком дає можливість знижувати кількість лугів у компаундах;

- відходи цегельного виробництва можуть застосовуватися вибірково і потребують додаткового вивчення; необхідно провести пошук не тільки більш придатних спонділових глин, а і залучити до випробовування строкаті глини у вскриші деяких родовищ;

- більшість синтезованих зразків мала значну міцність і межа міцності на стиск перевершувала 4,9 МПа, особливо міцними на стиск виявилися зразки відпрацьованих сорбентів – 37.6 МПа, це дозволяє значно збільшувати кількість сорбентів у компаундах.

Прогнозні припущення що до розвитку об’єкту дослідження – геополімерні зв’язуючі небезпечних відходів мають значні переваги перед застосованими для цього портландцементами. Це підтверджується послідовним накопиченням експериментальних результатів. Подальші дослідження виявлять найбільш перспективні компоненти та методи їх активації для надійної іммобілізації небезпечних відходів.

Автори:

Розко Алла Миколаївна

Федоренко Юрій Григорович

Інші автори:

Возняк Д.К.

Кульчецька Г.О.

Бельський В.М.

Бутнік Т.Б.

Матвєєва Т.П.

Кушнір С.В.

Литвиненко Ю.О.

Ключові слова: