Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

Критерії локалізації уран-рідкісно-земельно-торієвої мінералізації центральної і західної частини Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 86 с., 44 рис., 61 табл., 19 джерел

Об'єкт дослідження - рудопрояви і родовища калій-уранової формації в докембрійських комплексах центральної і західної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи - розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку уран-рідкісноземельно-торієвих родовищ в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ.

Методи досліджень - геохронологічні (уран-свинцевий і рубідій-стронцієвий методи), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгено-спектральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Наведені нові результати рудно-мінералогічного та геохронологічного вивчення рудопроявів та родовищ калій-уранової формації центральної та західної частини УЩ.

Детально вивчений мінералогічний склад уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації, представленої апатитом, цирконом, монацитом, торитом, ксенотимом, рабдофанітом, урановою черню, ліндокітом, молібденітом, самородним вісмутом і вісмутином. Виділені парагенетичні рудні мінеральні асоціації від високо-, середньо- до низькотемпературних.

Встановлено, що первинним джерелом рідкісноземельно-уран-торієвої мінералізації були первинні осадові протерозойські та архейські породи, що були збагачені ураном, торієм, рідкісними землями, молібденом та вісмутом. Вірогідно при гранітизації цих порід утворились апліт-пегматоїдні граніти та пов'язані з ними кремнієво-калієві метасоматити. Про що свідчать числові значення первинних відношень 87Sr/86Sr в плагіоклазах рудоносних апліт-пегматоїдних гранітів коливаються в досить широкому діапазоні - від 0,70722 до 0,71308, в якому ж знаходяться числові значення первинних відношень 87Sr/86Sr в плагіоклазах кремнієво-калієвих метасоматитів, що підтверджується мінералого-петрографічними дослідженнями про послідовний та одноактний характер формування зруденіння калій-уранової формації. Рудна мінералізація в породах калій-уранової формації УЩ була сформована у віковому інтервалі: Волинський мегаблок - 2080-2040 млн р.; Дністровсько-Бузький мегаблок - 2060-1980 млн р.; Голованівська зона - 2040-2020 млн р.

В результаті проведених досліджень виявлені наступні критерії локалізації уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації в докембрйських комплексах центральної та західної частини УЩ: структурний, літологічний, магматичний, мінералогічний та ізотопно-геохімічний.

Новизна - вперше для Українського щита детально досліжений речовинний склад і вік родовищ та нових рудопроявів калій-уранової формації та встановлені критерії їх локалізації в докембрійських комплексах центральної і західної частини УЩ.

Галузь застосування - результати НДР використані виробничими організаціями КП "Кіровгеологія" при проведенні геолого-пошукових робіт на уран в різних мегаблоках УЩ.

Автори:

Інші автори:

Степанюк Л.М.

Сьомка В.О.

Бондаренко С.М.

Ключові слова:

рідкісноземельні елементи, торій, уран, молібден, вісмут, мінералогія, геохімія, петрографія, вік, граніт, пегматити, апліти, рудоносні метасоматити

Керівник:

Степанюк Леонід Михайлович

РК:

0113U003382

Роки виконання:

2013 - 2015