ПРО ІНСТИТУТ
ПЕРІОДИЧНІ
ВИДАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНІ
ПОВІДОМЛЕННЯ
РЕФЕРАТ
Звіт про НДР: 137 с., 59 рис., 46 табл., 134 джерел.
Объект досліджень – рудопрояви і родовища калій- і натрій-уранової формацій в докембрійських комплексах центральної частини Українського щита (УЩ).
Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік уранового зруденіння в докембрійських комплексах УЩ.
Методи досліджень – рудномінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні, масспектрометричні та геохімічні.
Наведені нові результати мінералого-петрологічного та ізотопно-геохімічного, вивчення рудопроявів та родовищ калій- і натрій-уранової формацій УЩ.
Показано, що первинним джерелом рідкоземельно-уран-торієвої мінералізації були первинні органогенно-осадові протерозойські та архейські породи, що були збагачені ураном, торієм, рідкісними землями, молібденом та вісмутом. Визначений вік рудоносних апліт-пегматоїдних гранітів, та пов’язаних з ним рідкісноземельно-уран-торієвих метасоматитів калій-уранової формації, який варіює в межах від 1981 до 2047 млн р (за монацитом). З’ясовано мінеральний склад головних гіпогенних та гіпергенних мінералів урану (уранініт, настуран, кофініт, торит, торіаніт, скупіт) та торію: монацит, рабдофаніт, торит, торогуміт, циркон).
Визначено фізико-хімічні умови формування ураноносних метасоматитів та показаний комплексний характер зруденіння натрій уранової формації (уран, ванадій, скандій та ін.)
Апогранітоїдні альбітити утворювались в широкому температурному діапазоні, що відповідає середньо- та високотемпературним метасоматичним фаціям. В середньо-температурних умовах формувалися метасоматичні колонки епідот-хлоритового (до 350оС) та рибекіт-егіринового (350-450оС). Гранат-діопсидові альбітити віднесено до високотемпературних (понад 450оС) Мінеральні накладеної карбонат-гематит–флогопіт (хлорит) асоціації постальбітитової стадії віднесено до низькотемпературних (до 300оС). Вивчено мінерали урану натрієвих ураноносних метасоматитів, серед яких виділено гіпогенні (уранініт, бранерит, давидит) та гіпергенні (настуран та гідрооксиди урану). Вперше виявлено нові мінерали в ураноносних альбітитах – самородний свинець, мідь, срібло, а також сенаїт, Се-уекфілдит і стронціобарит. Визначено час формування уранінітів Ватутінського родовища (1724-1752 млн р.), який близький до віку формування рапаківі-анортозитів Корсунь-Новомиргородського плутону. Наведені основні генетичні точки зору формування ураноносних натрієвих метасоматитів.
Новизна - вперше для Українського щита детально досліджений речовинний склад та вік родовищ та рудопроявів калій- та натрій-уранової формації і встановлений комплексний характер їх зруденіння
Автори:
Інші автори:
Л.М. Степанюк, В.О. Сьомка, Л.В. Шумлянський, С.М. Бондаренко, І. І. Михальченко, В. О. Синицин, З.В. Карли, Б.Ф. Мельниченко
Ключові слова:
РІДКІСНОЗЕМЕЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ, ТОРІЙ, УРАН, МОЛІБДЕН, Ванадій, калій-уранова формація, НАТРІЙ-УРАНОВА ФОРМАЦІЯ, МІНЕРАЛОГІЯ, геохімія, ПЕТРОГРАФІЯ, ВІК, КРЕМНІЄВО-КАЛІЄВІ МЕТАСОМАТИТИ, НАТРІЄВІ ЛУЖНІ МЕТАСОМАТИТИ
Керівник:
Сьомка Володимир Олексійович
Степанюк Леонід Михайлович
РК:
0111U001015
Роки виконання:
2011 - 2015
МОВИ
КЛЮЧОВІ СЛОВА