Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

Генезис уранових родовищ із центральної частини Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 137 с., 59 рис., 46 табл., 134 джерела

Об'єкт досліджень - рудопрояви та родовища калій- і натрій-уранової формацій в докембрійських комплексах центральної частини Українського щита (УЩ).

Мета роботи - геохімія, мінералогія та вік уранового зруденіння в докембрійських комплексах УЩ.

Методи досліджень - рудномінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспектральні, електронномікроскопічні, мас-спектрометричні та геохімічні.

Наведені нові результати мінералого-петрологічного та ізотопно-геохімічного вивчення рудопроявів та родовищ калій- і натрій-уранової формацій УЩ.

Показано, що первинним джерелом рідкоземельно-уран-торієвої мінералізації були первинні органогенно-осадові протерозойські та архейські породи, що були збагачені ураном, торієм, рідкісними землями, молібденом та вісмутом. Визначений вік рудоносних апліт-пегматоїдних гранітів, та пов'язаних з ним рідкісноземельно-уран-торієвих метасоматитів калій-уранової формації, який варіює в межах від 1981 до 2047 млн р. (за монацитом). З'ясовано мінеральний склад головних гіпогенних та гіпергенних мінералів урану (уранініт, настуран, кофініт, торит, торіаніт, скупіт) та торію: монацит, рабдофаніт, торит, торогуміт, циркон.

Визначено фізико-хімічні умови формування ураноносних метасоматитів та показаний комплексний характер зруденіння натрій-уранової формації (уран, ванадій, скандій та ін.)

Апогранітоїдні альбітити утворювались в широкому температурному діапазоні, що відповідає середньо- та високотемпертурним метасоматичним фаціям. В середньо-температурних умовах формувалися метасоматичні колонки епідот-хлоритового (до 350°C) та рибекіт-егіринового (350-450°C). Гранат-діопсидові альбітити віднесено до високотемпературних (понад 450°C). Мінеральні карбонат-гематит-флогопіт (хлорит) асоціації накладеної постальбітитової стадії віднесено до низькотемпературних (до 300°C). Вивчено мінерали урану натрієвих ураноносних метасоматитів, серед яких виділено гіпогенні (уранініт, бранерит, давидит) та гіпергенні (настуран та гідроксиди урану). Вперше виявлено нові мінерали в ураноносних альбітитах - самородні свинець, мідь, срібло, а також сенаїт, Се-уекфілдит і стронціобарит. Визначено час формування уранінітів Ватутінського родовища (1724-1752 млн р.), який близький до віку формування рапаківі-анортозитів Корсунь-Новомиргородського плутону. Наведені основні генетичні точки зору формування ураноносних натрієвих метасоматитів.

Новизна. Вперше для Українського щита детально досліджений речовинний склад та вік родовищ і рудопроявів калій- та натрій-уранової формації і встановлений комплексний характер їх зруденіння.

Автори:

Інші автори:

Степанюк Л.М.

Сьомка В.О.

Шумлянський Л.В.

Бондаренко С.М.

Михальченко І.І.

Синицин В.О.

Карли З.В.

Мельниченко Б.Ф.

Ключові слова:

рідкісноземельні елементи, торій, уран, молібден, ванадій, калій-уранова формація, натрій-уранова формація, мінералогія, геохімія, петрографія, вік, кремнієво-калієві метасоматити, натрієві лужні метасоматити

Керівник:

Сьомка Володимир Олексійович

Степанюк Леонід Михайлович

РК:

0111U001015

Роки виконання:

2011 - 2015