Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

ПРО ІНСТИТУТ

ПЕРІОДИЧНІ
ВИДАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНІ
ПОВІДОМЛЕННЯ

Хроностратиграфія і геодинамічні умови формування осадово-вулканогенних комплексів порід зеленокам’яних поясів східної частини Українського щита

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 259 с., 96 рис., 56 табл., 197 літературнe джерелo.

Об’єкт дослідження – метавулканіти та метаосадові породи зеленокам’яних структур, ТТГ, породи інтрузій.

Мета роботи – на основі хроностратиграфічних, петрологічних та ізотопно-геохімічних даних охарактеризувати геодинамічні умови формування осадово-вулканогенних комплексів порід зеленокам'яних структур Середньопридніпровського мегаблоку та Західноприазовського блоку, розробити просторово-часову модель формування зеленокам’яних поясів східної частини УЩ.

Методи дослідження – іон-іонний мікрозондовий (SHRIMP), LA-ICP-MS та класичний уран-свинцевий методи датування циркону та монациту. Вміст малих та рідкісних елементів в породах визначався методом ICP-MS. Силікатні аналізи виконувались методами мокрої хімії в лабораторії ІГМР НАН України.

Визначено, що мезоархейські граніт-зеленокам’яні асоціації Середньопридніпровського та Приазовського мегаблоків сформувались в результаті підйому мантійного плюму ~ 3,17 – 3,0 млрд років на консолідованому фундаменті, що включав мезоархейський Придніпровсько-Сумський (3,2 млрд років) та еоархей-палеоархейський (3,3-3,67 млрд років) Приазовсько-Оскольський блоки. Дністровсько-Бузький мегаблок еоархейського віку (3,8 млрд років) знаходився за межами впливу цього плюму. Головна частина плюму трасується, вірогідно, зеленокам’яними структурами, що містять перидотитові коматиїти – це на Середньопридніпровському мегаблоці та Західноприазовському блоці, а зеленокам’яні структури Східного Приазов'я – Павлівська та Зеленогайська, в них відсутні коматиїти, утворились, ймовірно, над периферичною частиною плюму.

Визначено зональну неоднорідність у складі архейських вулканогенних комплексів зеленокам’яних структур та гранітоїдів Середньопридніпровського та Приазовського мегаблоків та його зв’язок з віком фундаменту. На Західноприазовському блоці з палеоархейським фундаментом вулканізм в зеленокам’яних структурах був бімодальним, а в зеленокам’яних структурах Середньопридніпровського мегаблоку з мезоархейським фундаментом – полімодальний. Встановлена нижня вікова межа формування порід білозерської серії – 3,0 млрд років. Ранній ТТГ магматизм (3,1-3,0 млрд років) проявився синхронно на обох блоках. Пізніші ТТГ (2,92-2,83 млрд років) формувалися тільки на Західноприазовському блоці, а на Середньопридніпровському цим фазам відповідають калієво-натрові корові граніти. Це пояснюється, вірогідно, виснаженістю мантії під більш древньою корою Західноприазовського блоку та глибшими рівнями магмогенерації.

Автори:

Артеменко Геннадій Володимирович

Самборська Ірина Анатоліївна

Швайка Ірина Анатоліївна

Демедюк Валентина Валентинівна

Гурненко Аніліна Іванівна

Гоголев Костянтин Ігорович

Вільковський Валерій Олександрович

Стеценко Марія Євграфівна

Інші автори:

Ключові слова:

Середньопридніпровський мегаблок, Західноприазовський блок, мезоархейські зеленокам’яні пояси, ТТГ, метакоматиїти, метаандезити, плюми, геодинаміка, кратон, конкська серія, білозерська серія

Керівник:

Артеменко Геннадій Володимирович

РК:

0112U006803

Роки виконання:

2013 - 2017

МОВИ