Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

Семінар "Петрологія кам’яної сировини археологічних об’єктів Середнього Подніпров’я"

Тип події

Лекція, семінар

Період

2022-11-15 14:00:00 -
2022-11-15 15:00:00

15 листопада 2022 р. о 14.00 в Малому конференц-залі ІГМР НАН України відбувся петрографічний семінар на тему: «Петрологія кам’яної сировини археологічних об’єктів Середнього Подніпров’я». Доповідав канд. геол. наук, доцент, доцент кафедри загальної та структурної геології НТУ «Дніпровська політехніка» Ігор Нікітенко.

Малий конференц-зал ІГМР НАН України. Канд. геол. наук, доцент, доцент кафедри загальної та структурної геології НТУ «Дніпровська політехніка» Ігор Нікітенко доповідає про результати своїх досліджень на тему: «Петрологія кам’яної сировини археологічних об’єктів Середнього Подніпров’я»


Ігор Нікітенко в своїй доповіді розповів, що Середнє Подніпров’я або Наддніпрянщина, що простягається уздовж течії р. Дніпро від Запоріжжя до північних кордонів нашої держави, є однією з найбагатших кам’яною сировиною частин України. Для вивчення стародавньої історії застосування кам’яної сировини вченими у всьому світі широко використовуються мінералого-петрографічні методи досліджень. Однак існуючі на сьогодні праці переважно прив’язані або до певних історичних періодів, або до конкретних видів пам’яток, тому актуальним на сьогодні є проведення дослідження, зосередженого безпосередньо на камені, оскільки саме петрографічні особливості гірських порід визначали способи їх застосування.

Наукові результати Ігор Нікітенко отримав на основі петрографічних досліджень сировини кам’яних артефактів, що датуються від доби палеоліту до нового часу. Усього у шліфах було досліджено 473 артефакти, переважно представлені музейними експонатами. Отримані дані дозволили йому визначити особливості використання кам’яної сировини Середнього Подніпров’я протягом всіх історичних епох, виділити основні осередки видобування кам’яної сировини, а також визначити зв’язки між петрографічними особливостями гірських порід та основними способами їх застосування.

Було визначено, що основу сировинної бази природного каміння до початку промислового освоєння у Середньому Подніпров’ї складали: граніти і гранітоїди фастівського, дніпропетровського, сурського (рис. 1), мокромосковського, токівського, саксаганського, інгулецького комплексів; амфіболіти конкської, криворізької та аульської серій; метаультрабазити талькового горизонту скелюватської світи криворізької серії, метакоматиїтової формації алферівської світи конкської серії зеленокам’яних структур та дайкових формацій; долерити дайкових комплексів УЩ; пісковики полтавської, бучацької, харківської серій та сарматського регіоярусу; вапняки середнього сармату і понтичного регіоярусу; метакластоліти, залізисті і слюдисті кварцити криворізької серії.



За результатами визначення місць походження кам’яної сировини артефактів та даними щодо поширення відслонень порід відповідних геологічних формацій Ігором Нікітенко було запропоновано виділити осередки найбільшого розвитку гірничої справи: Новгород-Сіверський (кварцові та глауконіт-кварцові пісковики), Київський (залізисті пісковики), Фастівський (гранітоїди), Канівський (кварцові та глауконіт-кварцові пісковики), Горішньоплавнівський (гранітоїди), Криворізький (амфіболіти, долерити, метаультрабазити, кварцити, залізисті кварцити, метакластоліти), Базавлуцько-Чортомлицький (вапняки, гранітоїди, амфіболіти, метаультрабазити) (рис. 2), Надпорізький (амфіболіти, долерити, гранітоїди, метаультрабазити), Лівобережний (гранітоїди, пісковики).



У результаті проведених археолого-петрографічних досліджень Ігором Нікітенко було визначено, що частина видів гірських порід систематично використовувалася для певних цілей. Було доведено, що певні способи використання різних видів гірських порід протягом історії були зумовлені їх мінералого-петрографічними особливостями. З мінеральним складом та структурними особливостями пов’язане використання амфіболітів (рис. 3) долеритів, метаультрабазитів, гранітоїдів, пісковиків, метакластолітів, кварцитів, залізистих кварцитів. Окремість відігравала значну роль при розробці гранітоїдів, вапняків, пісковиків, кристалосланців, залізистих кварцитів.



Таким чином, отримані дані дають більш комплексне розуміння зв’язків між петрографічними особливостями гірських порід та їх застосуванням у давнині, а також історії використання кам’яної сировини Середнього Подніпров’я.


За інформацією вченого секретаря канд. геол. наук Ірини Самборської та канд. геол. наук, доцента кафедри загальної та структурної геології НТУ «Дніпровська політехніка»
Ігоря Нікітенка

Вкладення

logo

© ІГМР
2021-2025