Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

ПРО ІНСТИТУТ

ПЕРІОДИЧНІ
ВИДАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНІ
ПОВІДОМЛЕННЯ

Петрологія, мінералогія та рудоносність Корсунь-Новомиргородського плутону

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 141 с., 43 рис., 15 табл., 2 дод., 111 джерел

Об'єкт дослідження - умови генерації вихідних розплавів. механізми кристалізації порід Корсунь-Новомиргородського плутону.

Мета роботи - уточнити особливості мінералогічного, хімічного та геохімічного складу головних типів порід плутону; з'ясувати петрологічні особливості зародження первинних магматичних розплавів, хні механізми диференціації та кристалізації, уточнити модель формування КНП; прояснити питання, пов'язані з його рудоносністю.

Методи дослідження - польові геологічні - вивчення геологічних співвідношень у штучних та природних відслоненнях; документація й опробування глибоких і картувальних свердловин; петрологічні - вивчення структурно-текстурних особливостей порід, їх хімічного та мінерального складу; мінералогічні дослідження породоутворювальних та рудних мінералів (оптичні та електронно-мікроскопічні методи); геохімічні дослідження (ICP-MS) головних типів порід; дослідження фазового складу газово-рідинних включень.

Корсунь-Новомиргородський плутон представлений типовою, для протерозойських анортозит-рапаківігранітних комплексів, асоціацією магматичних порід. Становлення плутону відбувалося в результаті багаторазового підйому і розкристалізації різних за складом розплавів, від основних до кислих. Диференціація основних розплавів обумовила появу габро-анортозит-монцонітової асоціації. Тоді як кислі магми, генетично не пов'язані з основними породами, були материнськими для масивів рапаківі. Геохімічні та петрологічні особливості порід плутону зумовлені абсальними умовами кристалізації. Відсутність вулканічних і дайкових аналогів основних порід, висока залізистість фемічних мінералів, відсутність первинного магнетиту вказують на глибинні умови формування, а петрологічні та мінералогічні особливості найзадовільніше пояснюються кристалізацією у відновних умовах. Враховуючи значну площу, зайняту породами плутону, ймовірніше, що існують блоки з різним рівнем ерозійного зрізу. Отримані дані вказують на ознаки вертикального розшарування габро-анортозитових масивів. На відміну від запропонованого раніше створення порід середнього складу за рахунок підплавлення кислих порід основними інтрузіями, або змішування основного та кислого розплаву, деякі петрохімічні особливості та геологічна позиція можуть задовільно пояснюватися і з позиції їхньої кристалізації із залишкового розплаву. За наявними ізотопно-геохімічними даними, вихідні розплави можуть мати як мантійне, так і змішане мантійно-корове походження. Еволюція серії основних порід плутону краще узгоджується із утворенням за рахунок диференціації первинного високоглиноземистого толеїтового розплаву. Геохімічні риси рапаківі КНП узгоджуються з гіпотезою їх виникнення шляхом досить значного парціального плавлення частково дипелетованої континентальної кори в сухих умовах. КНП є перспективним на виявлення високоякісних ільменітових руд носачіського типу, а також рудопроявів рідкісних металів (REE, Y, Zr) подібних.

Автори:

Кривдік Степан Григорович

Дубина Олександр Володимирович

Шнюкова Катерина Євгенівна

Томурко Людмила Леонідівна

Гаценко Віра Олексіївна

Великанова Ольга Юріївна

Коновал Наталія Михайлівна

Моргун В'ячеслав Григорович

Луньов Євген Сергійович

Шунько Валентина Володимирівна

Черниш Дарія Сергіївна